Після похорону залишаються не тільки квіти і тиша. Залишаються папери. І слова, яких не сказали. І відчуття — у когось полегшення, у когось — образа. Це історія Вікторії. Її мати померла раптово. Похорон пройшов спокійно. А потім почалося головне — ділення “нічого” , як сказав брат. Але це “нічого” раптом стало важливим. Вікторія — єдина, хто доглядав матір до останнього. Інші були “зайняті” — свої діти, свої справи. Вона — безробітна, з орендованою квартирою і виснаженням в