У напружених ситуаціях людині часто здається, що вона зобов’язана говорити . Пояснювати. Виправдовуватися. Відповідати одразу і повністю. Мовчання в таких моментах сприймається як щось підозріле або неправильне. Насправді це не так. У праві мовчання дуже часто є нейтральною або навіть захисною позицією . Воно не дорівнює визнанню провини і не означає порушення. Але через загальний тиск і страх «виглядати винним» люди нерідко говорять більше, ніж потрібно, і швидше, ніж варто.