У напружених ситуаціях людині часто здається, що вона зобов’язана говорити . Пояснювати. Виправдовуватися. Відповідати одразу і повністю. Мовчання в таких моментах сприймається як щось підозріле або неправильне. Насправді це не так. У праві мовчання дуже часто є нейтральною або навіть захисною позицією . Воно не дорівнює визнанню провини і не означає порушення. Але через загальний тиск і страх «виглядати винним» люди нерідко говорять більше, ніж потрібно, і швидше, ніж варто.

Слово «негайно» має дивну властивість — воно вимикає спокій.Коли його чуєш, здається, що часу немає зовсім, що помилка буде фатальною, а будь-яка пауза — вже порушення. У правових питаннях це відчуття виникає особливо часто. Листи з формулюванням «у терміновому порядку», повідомлення з вимогою «відреагувати зараз», усні наполягання без пояснень. Усе це створює напругу, навіть якщо реальної загрози немає. Насправді право майже ніколи не вимагає миттєвих рішень без часу на розд