Мій вечірній ритуал: крем, тиша і пауза для себе Я не завжди користуюсь кремом для рук. Але є дні — після важких зустрічей, після мовчазного розчарування, після “ніби нічого не сталося”, — коли я тягнуся до баночки не за зволоженням, а за собою . Я обираю аромат — ніжну лаванду, трохи ванілі. Наношу повільно. Дивлюсь, як шкіра поступово стає м’якшою. Але м’якшою стає і я. Це не косметика — це жест. Це мій спосіб сказати собі: я бачу тебе. Ти була сильною сьогодні. І тепер — м