Мій вечірній ритуал: крем, тиша і пауза для себе.

Мій вечірній ритуал: крем, тиша і пауза для себе

Я не завжди користуюсь кремом для рук. Але є дні — після важких зустрічей, після мовчазного розчарування, після “ніби нічого не сталося”, — коли я тягнуся до баночки не за зволоженням, а за собою.

Я обираю аромат — ніжну лаванду, трохи ванілі. Наношу повільно. Дивлюсь, як шкіра поступово стає м’якшою. Але м’якшою стає і я.

Це не косметика — це жест. Це мій спосіб сказати собі: я бачу тебе. Ти була сильною сьогодні. І тепер — можна трохи розтанути.

Я знаю, що більшість доглядових ритуалів — це про зволоження, омолодження, формули. Але мій вечірній ритуал — це про інше.Про присутність. Про повернення до тіла. Про дозвіл побути просто жінкою, не “професією”.

Бо ми не можемо захищати інших, якщо не захищаємо себе.Іноді — кремом. Іноді — тишею. Іноді — просто тим, що залишили день позаду і не взяли його в ліжко.

Рецепт, який можеш додати (якщо хочеш практики):

Натуральний заспокійливий крем для рук:

• 1 ч.л. масла какао

• 1 ч.л. масла жожоба

• 1 капля ефірної олії лаванди

• Змішати і зберігати в маленькій баночці

Наносити ввечері на руки перед сном. І — дихати.