top of page

    Навіщо існують ці записки.

    • Фото автора: Лилия Денисенко
      Лилия Денисенко
    • 13 дек. 2025 г.
    • 1 мин. чтения


    Іноді здається, що право — це щось холодне й віддалене.Тексти законів, формулювання, статті, строки. А поруч — реальне життя, у якому людині страшно, тривожно і часто незрозуміло, що відбувається.

    За роки роботи адвокаткою я не раз бачила: у складні моменти людині важливо не лише знати свої права, а й зберегти внутрішній спокій. Бо без нього навіть правильна інформація не допомагає — вона лише посилює напругу.

    Саме тому з’явилися ці записки.

    Цей блог — не про прийом, не про консультації і не про швидкі рішення.Він — про розуміння. Про межі. Про те, що не кожне питання потребує негайної відповіді, і не кожна ситуація є критичною, навіть якщо так здається на перший погляд.

    Тут я пишу про право так, як воно існує в реальному житті: поруч із сумнівами, страхами і паузами. Без залякувань і без тиску. Без складних слів там, де вони не потрібні.

    У цих нотатках не буде конкретних порад для окремих випадків. Натомість буде загальне розуміння рамок: де у людини є право, де — вибір, а де — можливість зупинитися і подумати. Це важливо не менше, ніж знати норми закону.

    Я вірю, що ясність і спокій — це теж форма захисту.І якщо ці тексти допоможуть вам трохи краще зрозуміти себе і ситуацію, значить, вони написані не дарма.

    Недавние посты

    Смотреть все
    Коли втомлює не робота, а кількість рішень.

    Кінець року часто приносить не радість,а дивну втому. Не від справ.Не від людей.А від кількості рішень, які довелося приймати. Малих і великих.Правильних і вимушених.Тих, які не мали ідеального варіан

     
     
     
    Грудень між Різдвом і Новим роком.

    Є кілька днів у грудні, які не мають чіткої дати.Вони ніби випадають із календаря —між Різдвом і Новим роком. Справи ще не завершені.Плани ще не підбиті.Але всередині вже з’являється тиша. Грудень не

     
     
     
    Грудень.

    Грудень завжди приходить не поспішаючи.Наче перевіряє, чи ми готові зупинитися. У повітрі з’являється тиша — навіть тоді, коли місто шумить.Світло у вікнах стає теплішим.Ранки — темнішими, але чесніши

     
     
     

    Комментарии


    bottom of page